«Освітня мережа Прикарпаття: скоротити не можна зберегти» – під такою назвою з ініціативи Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України відбулася дискусійна платформа за участі голів громад, представників Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Івано-Франківської обласної ради, експертів та медіа.
Серед спікерів заходу:
Оксана Савчук, Народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури,
Олена Вінтоняк, Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами-членами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу,
Едуард Прощук, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування,
Ігор Фріс, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради України з питань правової політики,
Тетяна Балашова, Керівниця експертної групи з питань шкільної освіти директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України,
Богдан Дадяк, Новицький сільський голова Івано-Франківської області,
Юрій Стефанчук, Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України,
Тарас Малишівський, Доктор філософії в галузі публічного управління та адміністрування, аналітик у сфері регіонального розвитку Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України,
Михайло Гончар, Експерт з питань освіти Асоціації міст України.
Оксана Савчук підкреслила, що під виглядом «оптимізації» фактично знищують школи в сільських громадах, зазначивши:
«Школа – це не лише місце навчання, це культурне й соціальне серце громади. Якщо немає школи, то немає села.
Як діти добиратимуться до опорних шкіл? Уряд не відповідає. Але натомість перекладає фінансування на плечі місцевих громад, які ледве утримують соціальну сферу в умовах війни. Я не підтримую урядову ініціативу, яка передбачає закриття малокомплектних шкіл. Ще більш цинічно виглядає перекладання відповідальності за освіту від центральної влади на місця».
На необхідності перегляду політики МОН з акцентом на інтереси мешканців малих та середніх громад у своїх виступах наголосили народні депутати Ігор Фріс, Едуард Прощук, Олена Віктоняк.
Тетяна Балашова зазначила, що наразі МОН розробило прогнозовану модель мережі з урахуванням тих норм, які закладені в законопроєкті 13107-1, тому це не остаточний варіант, а документ, який має спонукати регіони подумати над своєю мережею, зважити усі виклики. Спікерка зауважила, що українське законодавство гарантує територіальну доступність лише для початкової та базової освіти. Водночас профільна школа має дати якісну освіту, забезпечити професійну орієнтацію і закласти фундамент для складання ЗНО чи НМТ і, відповідно, реалізувати себе в дорослому житті.
Богдан Дадяк до того, як очолив Новицьку сільську раду, 15 років пропрацював директором школи і має 30 років педагогічного стажу, пояснив, що збереження ліцею – це стратегічна інвестиція у майбутній розвиток сільської громади, яка сприятиме, в тому числі, поверненню молоді з-за кордону. А відсутність академічного ліцею в громаді – це «примусове виселення» генофонду нації з її території. Крім того, відсутність ліцею у великій сільській громаді спричинить соціальне невдоволення, спровокує негативне ставлення до інституцій влади.
Юрій Стефанчук наголосив, що реформа профільної середньої освіти, яка має стартувати з 2027 року та передбачає створення академічних і професійних ліцеїв, супроводжується серйозними викликами для громад:
«У нашій області з 308 ліцеїв запропоновано залишити лише 74. Це означає, що 234 ліцеї в громадах де-юре припинять своє існування, що викликає значне занепокоєння, потребує зваженого підходу і стало підставою для проведення заходу на запит керівників громад. Легкий шлях – це шлях скорочень. І саме його обрано, коли йдеться про закриття або припинення фінансування шкіл. Для розуміння: з вересня МОН не фінансуватиме школи, де менше ніж 45 учнів, а з наступного року, ймовірно, цей показник збільшиться. Для нашої області це означає, що понад 50 шкіл можуть бути повністю фінансово залежні від місцевих бюджетів або ж закриті. Замість того, щоб створювати умови для збільшення кількості учнів і розвитку громад, школи оптимізують під наявну кількість дітей, а не під перспективу».
Тарас Малишівський вважає, що одним із ключових принципів впровадження будь-якої реформи є створення рівних правил гри для всіх та дотримання базових принципів. У випадку формування мережі закладів профільної освіти, надзвичайно важливим мало б бути дотримання ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», в якій зазначено: «В Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти».
Михайло Гончар наголосив, що Асоціація міст України висловила конкретні зауваження до законопроєктів 13120 та 13120-1, та підкреслив необхідність врахувати напрацювання громад з формування мережі старшої школи згідно вимог, що передбачені чинним освітнім законодавством.
Підсумовуючи, голови прикарпатських громад одностайно наголосили на необхідності уніфікувати підходи до формування мереж закладів профільної освіти в регіонах.
