Секція Асоціації міст України з питань житлово-комунального господарства в рамках триденного навчального модуля платформи «Академія стійкості» відбулась 11-13 травня 2026 року в Києві.

До роботи долучились понад 90 учасників з 30 муніципалітетів - членів Асоціації міст України з різних областей України, а також:

Олексій Кучеренко, Народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг;

Вікторія Гриб, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань енергетичної безпеки Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг;

Костянтин Ковальчук, Заступник Міністра розвитку громад і територій України;

Сергій Сухомлин, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Сергій Федоренко, Комерційний директор НАК «Нафтогаз України»;

Євген Пивоваров, Народний депутат, Голова підкомітету з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП;

Інна Вахович, Директор Департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва Міністерства розвитку громад та територій України;

Наталія Кравченко, Начальник управління ціноутворення економіки та організації будівництва Міністерства розвитку громад та територій України.

У фокусі роботи модуля  – практичні підходи до формування та реалізації планів стійкості для якісної підготовки громад до наступного опалювального сезону.

Олександр Слобожан, Виконавчий директор Асоціації міст України відкриваючи захід, акцентував увагу на необхідності спільного пошуку та формування рішень, які допоможуть громадам підготуватись до наступного опалювального сезону:

«Водночас зазначу: все, що  за ці три дні роботи модуля напрацюють, Асоціація міст України  подаватиме на розгляд та взяття для опрацювання органам центральної влади. Спільними зусиллями наші важливі, складні питання вирішаться. Повірте мені, немає таких задач, які не вирішуються».

Костянтин Ковальчук повідомив про прийняті рішення щодо державного фінансування реалізації планів стійкості на понад 25 млрд гривень:

«Ці кошти будуть спрямовані на захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення та підключення блочно-модульних котелень, розвиток резервної теплової генерації та інші першочергові заходи. Сьогодні головне — переходити до практичної реалізації проєктів у регіонах: контрактування обладнання, визначення джерел співфінансування, виконання робіт та дотримання строків. Водночас окремим важливим напрямком залишається фінансово-економічна стабільність підприємств теплопостачання, зокрема врегулювання питання різниці в тарифах і заборгованості підприємств галузі».

Підіймалось питання і щодо методики формування тарифів та вирішення питання боргів.

Наталія Кравченко поінформувала:

 «Порушено надзвичайно актуальні питання, які потребують відповідного реагування. Мінрозвитку підготовлено зміни до постанови КМУ від 19.07.2022 № 812, якими передбачено врегулювати питання щодо боргів за природний газ, що дорівнюють обсягу невідшкодованої різниці в тарифах, а також створити умови для безперебійного постачання природного газу теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям за наявності у них невідшкодованої різниці в тарифах. Очікуємо  прийняття відповідного рішення Уряду.

Однак питання зупинення вчинення  виконавчих дій не може бути врегульовано актом Кабінету Міністрів України. Це виключно право закону. У зв’язку із цим, необхідні зміни до Закону України «Про виконавче провадження».

Наразі Мінрозвитку опрацьовується із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та соціальними партнерами проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за наявності у них невідшкодованого обсягу заборгованості з різниці в тарифах», положення якого передбачають врегулювання саме цих порушених питань підприємств ТКЕ».

Представники громад обговорили з представниками органів державної влади ключові уроки останнього опалювального сезону, тарифну політику, відновлення й розвиток об’єктів критичної інфраструктури, питання безперервності надання базових послуг у громадах та наголосили на акцентах підготовки до наступної зими.

Вікторія Гриб наголосила:

«Плани стійкості не мають стати «планами мрій». Громади їх розробили на вимогу Уряду, а пізніше їх презентували та затвердили на РНБО, але без реального фінансування з боку держави їх втілення неможливе. Уряд повинен фінансово підкріпити ці ініціативи. Домовилися про наступне – на базі підкомітету з питань енергетичної безпеки, який я очолюю, ми беремо під контроль реалізацію планів стійкості. Громади оперативно формують чітке, колективне звернення з переліком найгостріших проблем. А наш підкомітет, зі свого боку, ініціює розгляд цих питань на найвищому урядовому рівні для розблокування підготовки до зими».

 

Олексій Кучеренко зазначив, що НКРЕКП має виконувати своє рішення, яке прийняте в 2022 році та Закон № 2479 «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який наклав  мораторій  на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання:

«Те, що мораторій на підняття тарифів наклали, а не дотримуються його, бо не забезпечили джерела, - це суто політичні інтриги. Це з одного боку. З іншого, взагалі, маємо проблему з підготовкою до наступного зимового періоду. Тому зараз ключовим завданням є відпрацювання єдиної політики. Для цього необхідно посадити за стіл перемовин керівництво НАК «Нафтогаз», народних депутатів, представників Уряду та мерів міст. У нас є шанс доопрацювати відповідний законопроєкт, провести через сесійну залу адекватні правки, які дозволять сьогодні нормально підготуватися до зими».

 

Сергій Сухомлин зазначив:

«Проєкт планів стійкості – це надзвичайно важливий сегмент житєздатності та відродження України. Я б поставив їх на друге місце  після  Збройних сил України та спротиву російській агресії. Бо саме через удари по цивільній, критичній інфраструктурі путін намагається змінити настрій українського суспільства для тиску на уряд аби досягнути домовленостей на невигідних  для нашої держави умовах».

 

Учасники модуля одностайно наголосили на тому, що успішне проходження опалювального сезону є базовою умовою стійкості громад.

Серед ключових питань, які потребують вирішення, – розблокування рахунків підприємств ТКЕ,  наявність і вартість природного газу для функціонування КГУ, а також необхідність внесення змін до постанови Уряду №1512 і врахування відповідних пропозицій ТКЕ у законопроєкті №14067, зокрема щодо відшкодування компенсації різниці  у тарифах і розблокування фінансової діяльності підприємств.

У рамках обміну практичним досвідом представники громад ознайомились з рішеннями з реалізації планів стійкості Києва та Кривого Рогу (Дніпропетровська область).

Петро Пантелеєв, Виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА, зазначив, що розбудова моделі розподіленої когенерації є одним з базових сегментів плану енергетичної стійкості міста Києва, тож столиця здійснила будівництво об’єктів розподіленої когенерації потужністю 40 МВт, представив план стійкості та розповів про досвід столиці:

«Ми йдемо шляхом будівництва електростанцій з виробництвом теплової енергії, які вводяться в експлуатацію вже з комплексом захисту другого рівня. Станом на зараз виконане будівництво близько 40 МВт. В активній фазі – низка проєктів, що дозволять ще понад 130 МВт потужності».

Олександр Катриченко, Голова Секції АМУ з питань ЖКГ, Заступник міського голови  Кривого Рогу, представив напрацьовані рішення з реалізації плану стійкості Кривого Рогу  подякував Асоціації міст України за чималі зусилля для посилення стійкості громад та, зокрема, в організації такого навчально-дискусійного процесу як модуль, що допомагає знаходити практичні відповіді на злободенні питання:

«Ми вдячні Асоціації міст України за організацію такого необхідного заходу. За можливість відкрито, віч-на-віч обговорити з відповідальними високопосадовцями, представниками центральної виконавчої влади наболілі проблеми місцевої влади та в конструктивних дискусіях шукати спільний знаменник  для загального виживання в умовах війни».

 

Після презентації рішень з реалізації планів стійкості, учасники заходу відмітили надзвичайну їх важливість  та необхідність  розробки по всій Україні.

Гостра дискусія точилась довкола цінової політики щодо закупівлі товарів і послуг для виконання планів стійкості.

Інна Вахович, відповідаючи на запитання учасників модуля, пояснила механіку встановлення цін : 

«Уже понад 20 років у нашій країні існує вимога щодо необхідності здійснення замовником аналізу цін на інвесторській стадії. Тобто, фактично той аналіз цін, який зараз так всіх лякає,  ця норма існує в нашій країні вже понад 20 років.  Саме замовник має затвердити порядок здійснення аналізу цін своїм розпорядчим документом. А ціни в АВК (автоматизований випуск кошторисів)  - це ціни 2008 року, проіндексовані індексом інфляції. Вони не мають жодного відношення до будь-яких, не те що ринкових, а в принципі глобальних цін. Ну, тобто є там інші програмні комплекси, є інші можливості і так дальше. А скажіть, будь ласка, на кому лежить відповідальність за витрачання бюджетних коштів під час реалізації інвестиційно-будівельного проєкту? На головному розпоряднику, правда? Тобто на замовникові. І ця відповідальність починається з того, що коли він розробляє інвесторську  проєктну документацію, він є її замовником».

Другий день модуля присвятили пошуку шляхів посилення енергетичної складової планів стійкості, обговорили роль теплопостачальних підприємств і НАК «Нафтогаз України».

Сергій Федоренко, Комерційний директор НАК «Нафтогаз України», розповів про ризики та виклики роботи компанії в умовах повномасштабної війни:

«Компанія «Нафтогаз України» двічі стикалася із суттєвим зниженням видобутку внаслідок масованих атак. Лише з початку 2026 року росія понад 100 разів атакувала об’єкти групи».

Учасники обговорили практичні аспекти взаємодії щодо закупівлі природного газу комунальними та приватними підприємствами, а також підходи до організації закупівель в умовах переходу ТКЕ до ринкових механізмів та наголосили на неприпустимості блокування рахунків підприємств ТКЕ та потребу в збалансованих рішеннях Уряду, які враховуватимуть інтереси всіх стейкхолдерів.

По ряду проблемних питань сформували спільне бачення подальших кроків як у частині переходу до ринкових механізмів, так і щодо необхідних регуляторних змін.

На завершення роботи модуля в цій частині створено спільну робочу групу за участі представників НАК «Нафтогаз України», народних депутатів України, керівників підприємств ТКЕ, представників муніципалітетів, Асоціація міст України. Головним завданням робочої групи є напрацювання узгоджених рішень щодо функціонування ТКЕ в умовах переходу до ринку природного газу, врегулювання проблемних питань заборгованості та фінансової стабільності підприємств, а також формування практичних механізмів взаємодії з Нафтогазом.

Євген Пивоваров, Народний депутат України, поінформував:

«Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП готовий долучитися до роботи спільної групи та запропонувати Комітет як основний майданчик для роботи такої групи».

Третій день модуля «Академії стійкості», як завжди, присвячений обміну досвідом між представниками муніципалітетів, дискусіям, роботам в групах, спільному формуванню рекомендацій.

Учасники модуля обговорили орієнтовну структуру планів стійкості громад, дискутували щодо варіантів сценаріїв, визначення цілей, пріоритетів та конкретних портфелів проєктів, що допоможуть громадам посилювати власну стійкість.

Модерували модуль Тетяна Терлецька та Дмитро Іванішин.

Навчальна мережа «Академія стійкості» реалізується Асоціацією міст України за підтримки проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», який є частиною німецької допомоги перехідного періоду та надається на замовлення Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) і виконується Deutsche Gesellschaft für InternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH.